Восьмого листопада в селі Мединівка, що на Коростенщині (Житомирська область) відбувся святковий захід – встановлення пам`ятної дошки видатному українському письменнику, журналісту, етнографу, краєзнавцю і видавцю Василю Скуратівському, – приурочений 80-річчю з дня його народження. Спорудили її на сільраді, де розміщено місцеву бібліотеку (хата, у сусідньому селі Великий ліс, де народився митець, не збереглася). Під час урочистостей своїми розповідями, споминами про земляка поділилися односельці митця, його ровесники, заступник очільника Коростенської РДА Наталія Тертична, голова сільради Людмила Мельник, поети Василь Сташук, Володимир Канюка, Лілія Бех, літератори з Малина Ірина Лузанчук-Кримська та Наталія Єфіменко. Захід був організований громадським діячем, відомим дитячим письменником, головним редактором газети «Вечірній Коростень» Віктором Васильчуком за сприяння Коростенської райдержадміністрації, її відділу культури, Мединівської сільради, її депутата Олександра Кучера.
Зокрема, поет Василь Сташук зазначив, що Василь Тимофійович своїм життям і творчістю, досить переконливо підтвердив, що поліщуки надзвичайно співочого й працьовитого прадавнього родоводу (в Англії навіть видано карту, де Полісся позначене як епіцентр усього слов’янства). Він увесь час жив своїм захопленням народною творчістю, збирав легенди, і це пізніше переросло у чудові книги, що невдовзі стали потужним поштовхом у духовному відродженні народу України.
Закінчився захід спілкуванням з місцевими жителями, покладанням квітів до меморіальної дошки та спільною світлиною. Мединівчани пишаються своїм земляком і назавжди збережуть пам`ять про видатного земляка.
Насамкінець я поцікавилася у письменника Віктора Васильчука, як народилася ідея встановлення цієї дошки і ось що він розповів:
Вона, здається мені, завжди, «жевріла» у моєму серці. Зародилася ще, мабуть, у 2008-му році, коли взяв участь в урочистостях з нагоди присвоєння Малинській районній бібліотеці ім’я Василя Скуратівського. А після того, як сесія Малинської райради оголосила 2019-й роком відомого земляка з нагоди його 80-річчя, ця ідея набрала реальних обрисів. Бо я особисто знав Василя Тимофійовича, який у 2002-му році брав участь у літературному святі «Просто так». Отож звернувся до свого друга Володимира Козиренка, який вже не одну «меморіалу» виготовив на Коростенщині, але, на жаль, він 8-го жовтня пішов раптово з життя… Проте керівник фірми «Лібава» Ігор Прищепчук, де працював Володя, погодився завершити розпочате. А все останнє, як мовиться, справи організаційні. Натомість я дуже вдячний усім, хто підтримав мене. Адже, як казав колись мій колега і друг Василь Остапчук, «благородна то справа, пам’ятати про тих, кого вже немає з нами».
Світлана ЮЛІНА. Фото автора.
Comments